- ухил
- [у/хиел]
-ла, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
ухил — у, ч. 1) Похила поверхня. || Нахил. 2) політ. Відхід від основної лінії партії. 3) Певний напрям діяльності, інтересів; спеціалізація … Український тлумачний словник
ухил — 1) (відхід від основної лінії організації, теорії тощо), відхилення, збочення; спотворення 2) див. схил … Словник синонімів української мови
ухил — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
комерційний — а, е. 1) Стос. до комерції, пов язаний з нею; торговельний. Комерційні операції. || Який займається комерцією. 2) заст. Стос. до вільної (без карточок) торгівлі за підвищеними цінами за карткової системи постачання. Комерційні ціни. ••… … Український тлумачний словник
пандус — (фр. спуск) Похила площина (ухил до 13–14°) для руху між різними рівнями, що може замінювати сходи. Влаштовується як в середині споруди так і для зв язку між окремими містобудівними компонентами. У плані може отримувати різні форми, бути… … Архітектура і монументальне мистецтво
відхилення — I відхил; збочення, схиблення мед.; аберація, розмиття (світлових приладів); спотворення, зміщення фіз. (хвиль, променів) Пор. помилка II ▶ див. аномалія, відмінність 1), ухил 1) … Словник синонімів української мови
схил — (похила, спадиста поверхня чого н.), у[в]кіс, спад, ухил, узбіччя, у[в]згір я (схил гори, височина); підгір я, підгірок (нижній схил гори) … Словник синонімів української мови